Одним із найпоширеніших матеріалів ультрафільтраційної мембрани є полівініліденфторид (PVDF). Цей матеріал демонструє чудову хімічну стійкість і стійкість до окислення, що забезпечує тривалу -стабільну роботу в -хлоровмісних або складних водних середовищах, завдяки чому він широко використовується в муніципальних і промислових системах очищення води. Мембрани PVDF зазвичай модифіковані з гідрофільністю, щоб зменшити забруднення мембрани та покращити стабільність потоку.
Іншим поширеним матеріалом є поліефірсульфон (PES) або полісульфон (PSF). Ці матеріали мають високу механічну міцність і хорошу термічну стабільність, мають однорідну мембранну структуру та стабільну роздільну здатність, що робить їх придатними для застосування у системах точної фільтрації з високими вимогами до якості води. Однак їхня природна гідрофільність є відносно слабкою, що зазвичай потребує модифікації поверхні або добавок для покращення їхніх властивостей проти обростання.
Існують також нові або модифіковані матеріали, такі як PAN (поліакрилонітрил), CA (ацетат целюлози) і керамічні ультрафільтраційні мембрани. Керамічні мембрани виготовляються з неорганічних матеріалів, таких як оксид алюмінію та оксид цирконію, які володіють надзвичайно високою -температурою, стійкістю до кислот і лугів, а також здатністю запобігати обростанням, що робить їх придатними для екстремальних промислових середовищ, але за вищою ціною. Загалом вибір матеріалів ультрафільтраційної мембрани вимагає балансу між продуктивністю, вартістю та середовищем застосування, щоб задовольнити потреби різних систем очищення води.